Безпечне Середовище
Протидія булінгу
Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб, в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють директора школи у письмовій формі – заява.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (Стаття 173-4.Кодекс України про адміністративні правопорушення).
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
– систематичність (повторюваність) діяння;
– наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого
Якщо педагог, або будь який інший працівник школи став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні він повинен проінформувати про цей випадок керівництво навчального закладу.
Якщо педагог, або будь який інший працівник школи отримав усне або письмове звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб , то він повинен повідомити про це керівництво навчального закладу.
Отримавши таке звернення директор навчального закладу повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу, та окреслити подальші дії.
До складу такої комісії можуть входити адміністрація навчального закладу, педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера» та інші зацікавлені особи.
Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація навчального закладу повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право звернутися до органів Національної поліції України.
Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками, або вчинили цькування.
Заявниками можуть бути здобувачі освіти, їх батьки/законні представники, працівники освітнього закладу та інші особи. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв.
Заяви, що надійшли на електронну пошту отримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника установи.
Прийом та реєстрацію поданих заяв здійснює особисто керівник установи.
Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації. Розгляд заяв здійснює керівник установи з дотриманням конфіденційності.
Розгляд заяв щодо випадків булінгу (цькування)
1. За заявою керівник директор школи видає рішення про проведення розслідування випадків булінгу (цькування) із визначенням уповноважених осіб не пізніше 3-ох робочих днів з дати прийняття заяви.
2. У складі комісії можуть бути педагогічні працівники (у томі числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник установи та інші зацікавлені особи.
3. Комісія у своїй діяльності керується законодавством України та іншими нормативними документами і актами.
4. З метою розслідування випадків булінгу (цькування) уповноважені особи мають право вимагати письмові пояснення та матеріали у сторін.
5. Розслідування випадку булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється упродовж 10-ти робочих днів з дати прийняття заяви.
6. Якщо комісія визначила, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, (відповідні дії носять систематичний характер), то керівник установи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та служби у справах дітей.
7. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник установи має повідомити постраждалого.
8. Рішення комісії приймаються більшістю її членів та реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів комісії.
9. Потерпілий чи його/її представник можуть звертатися відразу до уповноважених органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та служби у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
10. Батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії.